Швейний цех приносить власнику 35-80 тис грн чистого прибутку на місяць у форматі ательє на замовлення і 80-200 тис грн у форматі потокового цеху на 8-15 машин. Точка беззбитковості невеликого цеху настає приблизно на 400-500 виробах за місяць при середній ціні пошиву 150-250 грн за одиницю, а вихід на стабільне завантаження займає 3-5 місяців.
Швейне виробництво – це бізнес вкладень в обладнання і сировину: прямострочні й оверлочні машини, розкрійний стіл, петельна і ґудзикова машини коштують від 100 тис до кількох сотень тисяч гривень, а тканина й фурнітура з’їдають 40-55% собівартості кожного виробу. Тому ‘середня’ цифра прибутку мало що каже – усе вирішують завантаженість цеху, вартість сировини і канали збуту. Розберемо економіку по статтях.
Скільки заробляє швейний цех: юніт-економіка
Нижче структура доходів і витрат для двох типових форматів – ательє на замовлення і потокового цеху пошиву на бренди (усі цифри – чистими за місяць, грн, ціни 2026 року).
| Показник | Ательє на замовлення | Потоковий цех |
|---|---|---|
| Виробів на місяць | 150-350 | 2000-6000 |
| Ціна пошиву за одиницю | 250-600 грн | 120-250 грн |
| Виручка на місяць | 120-300 тис | 400-900 тис |
| Тканина і фурнітура (40-55%) | -50-140 тис | -170-450 тис |
| Оренда цеху | -12-30 тис | -35-80 тис |
| Зарплата швачок | -35-80 тис | -110-250 тис |
| Податки, електрика, ремонт, реклама | -15-40 тис | -45-110 тис |
| Чистий прибуток | 35-80 тис | 80-200 тис |
Головна змінна в цій таблиці – завантаженість швачок і вартість тканини. Цех, де майстрині простоюють половину дня, ледве виходить у нуль; той самий цех із рівним потоком замовлень дає власнику 150-200 тис грн. А закупівля тканини дрібними метражами замість рулонів миттєво з’їдає маржу.
Податки і група ФОП для швейного цеху
Швейне виробництво оформлюють як ФОП з основним КВЕД 14.13 «Виробництво іншого верхнього одягу», за потреби додають 14.19 (інший одяг та аксесуари) і 14.14 (спідня білизна). Ліцензія не потрібна.
Яку групу єдиного податку обрати
Якщо ви шиєте приватним клієнтам на замовлення, підходить 2 група: фіксований податок близько 1 800 грн на місяць незалежно від виручки, з лімітом доходу до 6,7 млн грн на рік. Якщо працюєте з брендами, магазинами одягу чи маркетплейсами (юрособи), потрібна 3 група – 5% з доходу, ліміт до 9,4 млн грн на рік. Плюс ЄСВ близько 1 760 грн на місяць (на період воєнного стану сплата добровільна). Актуальні цифри дивіться у таблиці ставок єдиного податку.
ПРРО і дозволи
Окремих дозволів на пошив одягу немає, але цех має відповідати санітарним і пожежним нормам, а при виготовленні дитячого одягу – вимогам щодо безпеки матеріалів. ПРРО (програмний касовий апарат) обов’язковий при роздрібному продажі готового одягу за готівку чи картку. Огляд каси – Checkbox ПРРО.
Від чого залежить дохід швейного цеху
За однакового парку машин два цехи можуть відрізнятись за прибутком у 2-3 рази. Вирішують кілька факторів:
- Завантаженість швачок: простій оплачується так само, як робота, тож рівний потік замовлень важливіший за все інше.
- Вартість і облік тканини: матеріали формують 40-55% собівартості, тому закупівля рулонами і мінімум залишків прямо впливають на прибуток.
- Канали збуту: приватний пошив дає вищий чек, а контракти з брендами і магазинами – обсяг і завантаженість (це вже 3 група).
- Складність виробів: верхній одяг і пошив із трикотажу коштують дорожче за прості вироби, але вимагають кваліфікованих швачок.
- Плинність кадрів: досвідчена швачка шиє вдвічі швидше й з меншим браком, тому втрата майстрів одразу б’є по виробітку.
Як збільшити прибуток швейного цеху
Кілька робочих способів підняти дохід без різкого зростання вкладень:
- Перейти від разового пошиву до контрактів – постійні замовлення від брендів і магазинів завантажують цех рівномірно.
- Запустити власну торгову марку – продаж готового одягу під своїм брендом дає вищу маржу, ніж послуга пошиву.
- Додати послуги розкрою і лекал – конструювання і градація лекал оплачуються окремо.
- Скоротити брак через контроль якості – кожен перероблений виріб з’їдає тканину і час майстрині.
Типові помилки
- Занижена ціна пошиву ‘щоб завантажити цех’. Без урахування вартості тканини і простоїв маржа зникає.
- Закупівля тканини дрібними партіями. Метраж ‘під замовлення’ дорожчий за рулон і з’їдає прибуток.
- Немає обліку собівартості моделі. Без цифр неможливо зрозуміти, яка позиція вигідна, а яка збиткова.
- Ставка тільки на приватний пошив. Без контрактів завантаження стрибає, а швачки простоюють.
- Роздріб ‘у чорну’ без ПРРО. Штраф за невиданий чек – 100% вартості товару, а перевірки в ніші не рідкість.
Часті питання
Скільки коштує відкрити швейний цех?
Ательє на кілька машин стартує від 150-250 тис грн з урахуванням обладнання, розкрійного столу й оренди. Потоковий цех на 8-15 машин з петельною, ґудзиковою і закрійним обладнанням обходиться у 600 тис – 1,5 млн грн.
Що вигідніше – пошив на замовлення чи на склад?
Пошив на замовлення має менший ризик і вищий чек, бо не потрібен склад готової продукції. Виробництво на склад чи під власний бренд дає обсяг і маржу, але вимагає обігових коштів і каналів продажу.
Скільки виробів на місяць треба, щоб вийти в плюс?
Точка беззбитковості невеликого цеху – приблизно 400-500 виробів на місяць при середній ціні пошиву 150-250 грн. Усе, що вище, формує прибуток власника.
Чи потрібна ліцензія на швейне виробництво?
Ні, пошив одягу не ліцензується. Але цех має відповідати санітарним і пожежним нормам, а дитячий одяг – вимогам щодо безпеки матеріалів.
Яку групу єдиного податку обрати для швейного цеху?
Для приватних клієнтів – 2 група з фіксованим податком близько 1 800 грн на місяць. Якщо працюєте з брендами і магазинами одягу (юрособи), потрібна 3 група зі ставкою 5% від доходу.
Висновок
Швейний цех – бізнес зі зрозумілою економікою: 35-80 тис грн прибутку на місяць для ательє на замовлення і 80-200 тис для потокового цеху після виходу на завантаження. Ключ до прибутку – рівний потік замовлень, контроль вартості тканини і вихід на контракти з брендами. Якщо тільки плануєте старт, почніть з реєстрації – як це зробити, описано в гіді як відкрити ФОП, і одразу оберіть правильну групу єдиного податку під свої канали збуту.
