Коли підприємець вперше чує термін «контрольовані операції», у голові часто зринає картинка з офшорами, багатіями та схемами виведення грошей. Насправді все прозаїчніше: під ці правила легко потрапляє звичайна компанія, яка активно працює із закордоном – імпортує сировину, купує послуги в іноземного партнера чи розраховується з пов’язаною фірмою за кордоном.
Контрольовані операції – це господарські операції, які держава бере під особливий податковий нагляд, бо вони потенційно можуть занижувати базу оподаткування. Регулює їх стаття 39 Податкового кодексу України та правила трансфертного ціноутворення. Якщо ваша операція підпадає під критерії, з’являються два обов’язки: подати звіт про контрольовані операції та за запитом податкової підготувати документацію з обґрунтуванням цін.
Нижче – зрозуміле пояснення, хто підпадає під контрольовані операції у 2026 році, які діють вартісні пороги, коли й що подавати та які штрафи загрожують за помилки. Матеріал має інформаційний характер: перед прийняттям рішень звіряйтеся з чинною редакцією Податкового кодексу та радьтеся з податковим консультантом, бо норми регулярно оновлюють.
| Критерій | Поріг / умова | Наслідок |
|---|---|---|
| Річний дохід платника | Понад 150 млн грн за звітний рік (без непрямих податків) | Одна з двох обов’язкових умов контролю |
| Обсяг операцій з одним контрагентом | Понад 10 млн грн за рік (без непрямих податків) | Друга обов’язкова умова; діють одночасно з першою |
| Пов’язана особа | Частка участі від 25% або інші ознаки пов’язаності | Операція визнається контрольованою |
| Низькоподаткова юрисдикція | Контрагент із переліку Кабінету Міністрів | Контроль навіть без формальної пов’язаності |
| Особлива організаційно-правова форма | Нерезидент із окремого переліку Кабінету Міністрів | Операція визнається контрольованою |
| Звіт про контрольовані операції | До 1 жовтня року, наступного за звітним | Штраф за неподання – 300 прожиткових мінімумів |
Що таке контрольовані операції простими словами
Уявіть, що українська компанія купує товар у пов’язаної фірми за кордоном і навмисно завищує ціну. Прибуток «перетікає» за межі країни, а в Україні платити податок майже нема з чого. Саме такі ситуації держава й намагається унеможливити через механізм контрольованих операцій.
Логіка проста: ціна в операції між пов’язаними чи «ризиковими» контрагентами має відповідати тій, яку встановили б непов’язані компанії у звичайних ринкових умовах. Це і є принцип «витягнутої руки». Якщо ваша ціна від ринкової відрізняється, податкова може донарахувати податок на різницю.
До контрольованих належать не лише купівля-продаж товарів. Це також послуги, роялті та інші платежі за права інтелектуальної власності, відсотки за позиками й інші фінансові операції, а також операції через комісіонерів-нерезидентів і операції з постійним представництвом нерезидента. Тема тісно переплетена з трансфертним ціноутворенням: по суті, це дві сторони одного механізму податкового контролю.
Хто підпадає під контрольовані операції у 2026 році
Операція стає контрольованою лише тоді, коли одночасно виконуються дві групи умов: вартісні пороги та тип контрагента. Якщо хоч одна умова не виконана, операція під контроль не потрапляє.
Вартісні критерії
Обидва пороги мають спрацювати разом. Перший – річний дохід компанії перевищує 150 млн грн за звітний рік без урахування непрямих податків. Другий – обсяг операцій із конкретним контрагентом перевищує 10 млн грн за той самий рік. Тобто велика компанія з невеликою окремою операцією під контроль не підпадає, як і навпаки – середній бізнес із доходом нижче порога.
Які контрагенти в зоні уваги
Навіть за дотримання вартісних порогів має бути «ризиковий» контрагент. Це насамперед пов’язані особи-нерезиденти, коли частка участі становить від 25% або є інші ознаки пов’язаності. Далі – нерезиденти із низькоподаткових юрисдикцій, перелік яких затверджує Кабінет Міністрів. Сюди ж належать нерезиденти з особливими організаційно-правовими формами (теж за окремим переліком) та операції через посередників-нерезидентів, які не виконують суттєвих функцій.
Саме тут і криється пастка для звичайного імпортера. Якщо ваш постачальник зареєстрований у країні з переліку низькоподаткових юрисдикцій, операція може стати контрольованою, навіть якщо ви не пов’язані жодним чином. Перш ніж укладати великий контракт, варто перевірити юрисдикцію партнера – особливо якщо ви плануєте відкривати компанію за кордоном чи працювати через іноземну структуру.
Звітність і документація: що та коли подавати
Якщо операції визнані контрольованими, у бізнесу з’являються два окремі обов’язки, і плутати їх не варто.
Перший – звіт про контрольовані операції. Його подають щороку в електронній формі до 1 жовтня року, наступного за звітним. У звіті перелічують усі контрольовані операції за рік із сумами та контрагентами. Це самостійний обов’язок: податкова не надсилає нагадувань, компанія відстежує строк сама.
Другий – документація з трансфертного ціноутворення. Її не подають автоматично разом зі звітом, а готують і надають на запит податкової протягом 30 календарних днів від дати отримання запиту. У документації обґрунтовують, що ціни у ваших операціях відповідають ринковим, із розрахунками та вибором методу. Правильно оформлені первинні документи тут стають фундаментом: без них довести ринковість цін майже неможливо.
Штрафи відчутні. За неподання звіту про контрольовані операції передбачено 300 прожиткових мінімумів. За несвоєчасне подання рахують по одному прожитковому мінімуму за кожен день прострочення, але не більше 300. За неподання документації на запит податкової штраф сягає 3% суми контрольованих операцій, але не більше 200 прожиткових мінімумів. Розмір прожиткового мінімуму для розрахунку беруть станом на 1 січня відповідного року, тож актуальну суму варто звіряти окремо.
Типові помилки бізнесу
Через недооцінку теми компанії потрапляють на штрафи навіть без злого умислу. Ось найпоширеніші промахи.
- Вважають, що правила стосуються лише великих холдингів, і не перевіряють власні операції із закордоном.
- Не звіряють юрисдикцію постачальника з переліком низькоподаткових, тому операція «раптово» виявляється контрольованою вже після року.
- Плутають звіт про контрольовані операції з документацією з ТЦУ і думають, що подавши одне, закрили обидва обов’язки.
- Пропускають строк 1 жовтня, бо ніхто не нагадав, а сума штрафу від цього не зменшується.
- Готують документацію заднім числом, коли запит уже надійшов, і не встигають у 30 днів.
- Ставлять ціни в договорах «як зручно», не думаючи про принцип витягнутої руки та ринкову відповідність.
Часті питання
Чи стосуються контрольовані операції ФОП?
Правила орієнтовані передусім на платників податку на прибуток. Проте оцінювати ризики варто кожному, хто масштабно працює з нерезидентами, адже структура бізнесу з часом змінюється. За конкретною ситуацією краще звернутися до податкового консультанта.
Що буде, якщо не подати звіт про контрольовані операції?
За неподання передбачено штраф 300 прожиткових мінімумів, а за прострочення – по одному мінімуму за кожен день затримки. Крім грошей, це підвищує ризик податкової перевірки та донарахувань.
Операції всередині України теж контролюються?
Здебільшого під контроль потрапляють операції з нерезидентами. Внутрішньоукраїнські операції під ці правила зазвичай не підпадають, але деталі залежать від конкретного випадку та чинної редакції кодексу.
Чи достатньо подати лише звіт без документації?
Ні. Звіт подають щороку за замовчуванням, а документацію готують і надають окремо на запит податкової. Це два різні обов’язки з різними строками та штрафами.
Де перевірити актуальні пороги та переліки юрисдикцій?
Вартісні критерії закріплені у статті 39 Податкового кодексу, а переліки низькоподаткових юрисдикцій і особливих організаційно-правових форм затверджує Кабінет Міністрів. Перед звітуванням звіряйте чинні редакції, бо їх періодично оновлюють.
Коротко
Контрольовані операції – це не історія «лише про офшори багатіїв»: під них легко потрапляє звичайний імпортер, що купує в постачальника з низькоподаткової юрисдикції; не подав звіт – штраф рахують за кожен день. Операція стає контрольованою, коли одночасно річний дохід компанії перевищує 150 млн грн, обсяг операцій з контрагентом перевищує 10 млн грн і сам контрагент є пов’язаною особою або «ризиковим» нерезидентом. Обов’язків два: щорічний звіт до 1 жовтня та документація з ТЦУ на запит. Перевіряйте юрисдикцію партнерів заздалегідь, стежте за строками й звіряйтеся зі статтею 39 ПКУ та податковим консультантом.
