Довіреність потрібна тоді, коли одна людина доручає іншій діяти від свого імені: подати документи, отримати довідку, забрати посилку чи представити інтереси в установі. Багато хто впевнений, що будь-яка довіреність обов’язково йде до нотаріуса. Насправді це не так: закон дозволяє прості письмові довіреності для цілого ряду повсякденних дій.
Правила довіреності в Україні встановлюють статті 244-250 Цивільного кодексу. Ключова ідея проста: форма довіреності має відповідати формі самої угоди (стаття 245). Якщо дія не вимагає нотаріального оформлення, то й довіреність на неї часто можна скласти у звичайній письмовій формі, підписати власноруч і передати повіреному. Але це не універсальне правило: для окремих послуг закон або внутрішні порядки установ вимагають посвідченої довіреності, навіть коли сама дія не йде до нотаріуса. Інакше кажучи, «без нотаріуса» не завжди означає «без посвідчення».
Нижче ви знайдете готовий зразок довіреності на представництво інтересів, який можна скопіювати і заповнити за кілька хвилин. А далі розберемо, коли вистачає простого аркуша з підписом, коли потрібна посвідчена довіреність, а коли без нотаріуса документ просто не спрацює.
ДОВІРЕНІСТЬ місто _______________ _______________________ (дата словами) Я, _______________________________ (прізвище, ім’я, по батькові довірителя повністю), реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) ___________, паспорт / ID-картка: ___________, виданий(а) _______________, зареєстрований(а) за адресою: _______________________________ (для ФОП: що діє як фізична особа-підприємець, запис в ЄДР від _______ № _______; для ТОВ та іншої юридичної особи: повне найменування _______________, місцезнаходження _______________, код ЄДРПОУ ___________, в особі директора _______________, що діє на підставі статуту), цією довіреністю уповноважую _______________________________ (прізвище, ім’я, по батькові повіреного повністю), РНОКПП ___________, паспорт / ID-картка: ___________, виданий(а) _______________, зареєстрований(а) за адресою: _______________________________, представляти мої інтереси перед _______________ (назва органу, установи, підприємства) з таких питань: – подавати та отримувати документи, заяви, довідки, виписки; – підписувати заяви та інші документи, повʼязані з цим дорученням; – вчиняти інші дії, потрібні для виконання доручення. Строк дії довіреності: до _______________ (дата словами). Право передоручення: не надається / надається (потрібне підкреслити). Підпис довірителя: _______________ _______________ (ініціали, прізвище) — Спеціальні випадки (додайте потрібний пункт): – на отримання коштів або товарно-матеріальних цінностей: вкажіть суму / перелік і підставу; – на дії з автомобілем: впишіть марку, модель, VIN та державний номер (такий документ посвідчують нотаріально).
Шаблон підходить як відправна точка і приватній особі, і ФОП, і компанії. Приберіть зайві рядки, залиште потрібні дані та впишіть конкретні повноваження. Зверніть увагу: для ТОВ чи іншої юридичної особи простого рядка про директора замало, потрібен повний блок, щоб установа могла ідентифікувати саму компанію: повне найменування, місцезнаходження, код ЄДРПОУ, а також посада та підстава повноважень підписанта, зазвичай керівника, що діє на підставі статуту. Якщо доручень кілька, оформіть їх окремими пунктами, щоб і повіреному, і третій стороні було зрозуміло, що саме дозволено робити. Складайте довіреність у двох примірниках, якщо повіреному доведеться залишати документ в установі.
Коли достатньо простої письмової форми, а коли потрібен нотаріус
Головне правило закладене у статті 245 ЦКУ: форма довіреності повторює форму правочину, на який вона видана. Там, де сама дія не потребує нотаріуса, довіреність теж обходиться без нього.
Проста письмова довіреність
Звичайного аркуша з підписом зазвичай достатньо, щоб подати і забрати документи, отримати довідки, виписки чи кореспонденцію, представити ваші інтереси в установі або подати заяву. Такий документ складають від руки або на комп’ютері, довіритель підписує його особисто. Для багатьох побутових і робочих ситуацій це найшвидший і безкоштовний варіант.
Типові приклади, де часто вистачає простої форми: отримати документи в навчальному закладі, подати чи забрати нескладну заяву в установі, представити інтереси у комунальних чи соціальних службах. Водночас конкретна послуга може мати власні вимоги: наприклад, для реєстрації місця проживання через представника центр надання адміністративних послуг просить нотаріально посвідчену довіреність, а для подання податкової звітності фізособи чи ФОП через іншу особу потрібне належно посвідчене повноваження. Тому назву конкретної послуги та її вимоги варто уточнити заздалегідь.
Окремо варто сказати про пошту. Звичайне відправлення часто видають і за простим дорученням, але для послуги «Укрпошта Документи» передбачена посвідчена довіреність. При цьому посвідчити її може не лише нотаріус: довіреність на одержання зарплати, стипендії, пенсії, інших платежів та поштової кореспонденції можна посвідчити за місцем роботи, навчання, лікування чи проживання довірителя (частина 4 статті 245 ЦКУ). Банки, оператори та деякі установи можуть вимагати власний бланк довіреності, тож цей момент теж уточнюють наперед.
Коли закон вимагає нотаріуса
Нотаріальне посвідчення стає обов’язковим, коли цього прямо вимагає закон. Серед найпоширеніших прикладів, які наводить Міністерство юстиції, розпорядження нерухомим майном, управління корпоративними правами та дії з транспортними засобами. Це приклади, а не вичерпний перелік: нотаріальна форма потрібна скрізь, де сам правочин має вчинятися в нотаріальній формі. Окремо стоїть передоручення, коли повірений передає свої повноваження далі: як правило, така довіреність підлягає нотаріальному посвідченню, але є винятки. Зокрема, довіреність у порядку передоручення на одержання зарплати, пенсії, інших платежів чи поштової кореспонденції може бути посвідчена за місцем роботи, навчання, лікування або проживання довірителя (частина 4 статті 245 ЦКУ). Якщо проігнорувати вимогу про нотаріальну форму там, де вона обов’язкова, документ не матиме юридичної сили. За нотаріальне посвідчення сплачують встановлену плату, а нотаріус перевірить дієздатність сторін і правильність формулювань, тому ризик помилки в такому документі менший.
Як заповнити довіреність крок за кроком
Щоб зразок вище запрацював, достатньо послідовно заповнити кілька блоків:
- Назвіть місто і дату складання словами. Дата обов’язкова: без неї довіреність нікчемна.
- Впишіть повні дані довірителя: прізвище, ім’я, по батькові, РНОКПП, паспорт або ID-картку, адресу. Для ФОП додайте запис у ЄДР, а для ТОВ зазначте повне найменування, місцезнаходження, код ЄДРПОУ та посаду і підставу повноважень керівника.
- Так само докладно вкажіть дані повіреного, щоб установа могла його ідентифікувати.
- Чітко перелічіть повноваження. Пишіть конкретні дії, а не загальне «вирішувати всі питання».
- Визначте строк дії та право передоручення.
- Поставте особистий підпис. Якщо дія потребує нотаріуса, посвідчіть документ у нього.
Якщо за довіреністю повірений прийматиме товар, обладнання чи інше майно, передачу варто закріпити окремим документом: тут стане у пригоді зразок акта приймання-передачі. А коли довіреність супроводжує співпрацю з виконавцем, її зручно додати до основної угоди, зразок якої ми розібрали в матеріалі про договір про надання послуг.
Помилки, через які довіреність не спрацює
Найчастіше довіреність «не працює» через дрібниці в оформленні. Ось що варто перевірити перед підписанням:
- Немає дати складання. Без неї документ нікчемний, навіть якщо все інше заповнено бездоганно (ст. 247 ЦКУ).
- Неповні дані сторін. Якщо бракує паспортних даних чи РНОКПП, установа має право відмовити.
- Розмиті повноваження. Формулювання на кшталт «робити все необхідне» часто не приймають: перелік дій має бути конкретним.
- Проста форма там, де потрібна посвідчена або нотаріальна. Наприклад, для нерухомості чи автомобіля письмового аркуша замало, а для передоручення здебільшого потрібен нотаріус.
- Строк, прив’язаний до події. Його зазначають роками, місяцями, тижнями чи днями, а не «до завершення ремонту».
- Відсутній або чужий підпис. Довіреність підписує особисто довіритель, і підпис має збігатися з паспортним.
Часті питання
Чи обов’язково завіряти довіреність у нотаріуса?
Не завжди. Нотаріус потрібен тоді, коли цього вимагає закон: наприклад, для розпорядження нерухомістю чи для дій, що самі мають нотаріальну форму. Передоручення здебільшого теж посвідчують нотаріально, хоча для окремих платежів і поштової кореспонденції закон допускає посвідчення за місцем роботи чи проживання (частина 4 статті 245 ЦКУ). Щоб подати документи чи отримати довідки, зазвичай достатньо простої письмової довіреності, але для деяких послуг, наприклад реєстрації місця проживання, установа може вимагати посвідчену.
Скільки діє довіреність, якщо строк не вказано?
За статтею 247 ЦКУ, якщо строк не зазначено, довіреність зберігає чинність до припинення її дії. Водночас довіреність без дати складання є нікчемною, тому дату ставлять завжди.
Чи можна оформити довіреність від ФОП або ТОВ?
Так. ФОП видає довіреність як фізична особа і підписує її власноруч. Від імені ТОВ довіреність підписує керівник чи інша уповноважена особа; за потреби її скріплюють печаткою, якщо підприємство нею користується. Для ТОВ у тексті обов’язково наводять повний блок юридичної особи: повне найменування, місцезнаходження, код ЄДРПОУ та підставу повноважень підписанта за статутом, інакше простий шаблон для фізособи не підійде.
Чи потрібен нотаріус для довіреності на автомобіль?
Так. Довіреність, що дає право керувати чи розпоряджатися транспортним засобом, посвідчують нотаріально. У документі вказують дані авто: марку, модель, VIN та державний номер.
Чи можна передати повноваження іншій особі?
Так, якщо право передоручення прямо передбачене в довіреності. Довіреність у порядку передоручення здебільшого підлягає нотаріальному посвідченню, однак є винятки: для одержання зарплати, пенсії, інших платежів чи поштової кореспонденції її можна посвідчити за місцем роботи, навчання, лікування або проживання довірителя (частина 4 статті 245 ЦКУ). Якщо передоручення не передбачено, повірений має діяти особисто.
Коротко про головне
- Проста письмова довіреність годиться для багатьох дій: подання і отримання документів, довідок; для окремих послуг установа може вимагати посвідчену.
- Нотаріус обов’язковий, коли цього вимагає закон, наприклад для нерухомості, дій у нотаріальній формі чи автомобіля; передоручення здебільшого теж нотаріальне, крім винятків частини 4 статті 245 ЦКУ.
- Форма довіреності відповідає формі угоди (ст. 245 ЦКУ).
- Дата складання обов’язкова, без неї документ нікчемний. Строк не обов’язковий: без нього довіреність діє до припинення (ст. 247 ЦКУ).
- Перелічуйте повноваження конкретно і ставте особистий підпис.
